КУЛЬТУРНИЙ ГЕНОЦИД:
які культурні пам’ятки України
знищили російські окупанти
Уже десять місяців поспіль росія щодня обстрілює українські міста, знищує житлові будинки та відбирає життя сотні українців – і цивільних, і військових. Водночас рф продовжує руйнувати культурні пам’ятки, архітектуру й об’єкти цінної історичної забудови України, знищуючи культурну спадщину українського народу. З постійними обстрілами українських історичних пам’яток зростає загроза культурного геноциду українського народу.
Від початку повномасштабної війни в Україні російські окупанти знищили понад 500 різних пам’яток української культурної спадщини. Музеї, театри, собори, навчальні заклади, історичні місця та бібліотеки були повністю зруйновані або пошкоджені російськими ракетами. Зокрема, найбільше постраждали культурні пам’ятки у Києві, Харкові, Маріуполі, Донецьку та Чернігові.
міністр культури та інформаційної політики України
«Сотні ні в чому не винних жертв, тотальне руйнування храмів, соборів та музеїв – ось ціна досі не закритого неба над Україною. Прості українці голими руками зупиняють російські танки, наша армія успішно розбиває окупантів за усіма напрямками. Але російські ракети та літаки підло та безчесно продовжують бомбити наші прекрасні мирні міста. Світ має це зупинити. Ми, урядовці, разом з депутатами активно закликаємо до цього...»
Український культурний фонд створив інтерактивну «Мапу культурних втрат», де відображені втрати української культурної спадщини.
Карта містить інформацію про місце розташування та час пошкодження культурної пам'ятки чи об'єкту. А також детально описуються масштаби втрат і навіть спроби розграбувань окупантами.
Кожен охочий українець може долучитися до наповнення мапи.
Якщо ви стали свідками воєнних злочинів російських окупантів, що призвели до пошкодження або руйнації об'єктів чи пам'яток української культури, надсилайте фото- або відео докази через спеціальний ресурс Міністерства культури та інформаційної політики.
Музей українських старожитностей
Під час авіабомбардування Чернігова російські окупанти зруйнували будинок Музею українських старожитностей Василя Тарновського. У 1918-1919 рр. ця будівля пережила обстріли більшовиками, а згодом зазнала бомбардувань німецьких окупантів під час Другої світової війни.
Музей українських старожитностей був збудований у кінці ХІХ – на початку ХХ ст у стилі історизму. Нині між уламками стін, вікон та стелі складно розпізнати бібліотеку для юнацтва, яка була тут крайні 50 років. Упродовж багатьох років мешканці Чернігова намагалися зберегти арки та оформлення музею, але російські війська вирішили все знищити.
Садиба Л. Кеніга у Тростянці
Садибу управителя маєтками Леопольда Кеніга розгромили російські війська під час окупації Тростянця. Відновити садибу буде надскладним завдання, адже окупанти, коли відступали з міста, спалили її вщент. За словами директора комунального закладу Тростянецької міської ради "Музейно-виставковий центр "Тростянецький"" Євгена Маловічка, ми назавжди втратили унікальні зразки паркету, бібліотеку з 15 тисячами книг, цінні наукові архіви, які зберігалися у садибі.
Садиба Л. Кеніга у місті Тростянець, яку знищили російські окупанти
Садиба Л. Кеніга у місті Тростянець, яку знищили російські окупанти
Садиба Л. Кеніга у місті Тростянець, яку знищили російські окупанти
Садиба Л. Кеніга у місті Тростянець, яку знищили російські окупанти
Садиба Л. Кеніга – це пам’ятка архітектури національного значення, збудована в стилі модерн у парку "Нескучне" у 1911 році. У будинку мешкала родина керуючого лісовим господарством останнього власника Тростянця Юлія Кеніга, сина одного з найбільших підприємців Російської імперії, етнічного німця – цукрозаводчика Леопольда Кеніга.
Під час Другої світової війни, з 1941 по 1943 роки, Тростянець був окупований німецькими військами та зазнав значних руйнувань. На початку 1950-х об’єкти відбудували. Зокрема, будинок управителя маєтком у Нескучному.
РЕЛІГІЙНІ ОБ'ЄКТИ
Українські церкви, храми та собори, які були знищені
російськими окупантами навесні 2022 року
Освітні заклади
Окупанти знищили сотні українських старовинних шкіл, університетів, академій, бібліотек тощо, серед яких:
Харківський університет імені В. Н. Каразіна
З перших днів повномасштабної війни російські ракети повністю знищили центральну будівлю університету.
Державний податковий університет у м. Ірпінь
У березні російська ракета влучила у центральний корпус університету, чим завдала будівлі серйозних руйнувань.
100-річна Лисичанська багатопрофільна гімназія
У травні внаслідок обстрілів російськими військами навчальний заклад був повністю зруйнований.
Київський університет імені Т. Г. Шевченка
Під час російської атаки були пошкоджені Червоний і Жовтий корпуси університету у Києві.
Бахмутський міський центр дітей та юнацтва
Окраса міста, місцева пам’ятка архітектури та історії згоріла під час російських обстрілів.
Чернігівська наукова бібліотека ім. Короленка
Російські окупанти обстріляли будівлю бібліотеки у центрі Чернігова, якій понад 100 років.
ЩО ЩЕ ЗРУЙНУВАЛИ РОСІЙСЬКІ ОКУПАНТИ?
Транспортний літак «Мрія»
Найбільша гордість українського народу, яка була знищена у лютому під час російських обстрілів міжнародного вантажного аеропорту «Антонов» у Гостомелі. Літак був на ремонті у Гостомелі, тому не встиг вилетіти з України до початку повномасштабного вторгнення. За попередніми прогнозами Укроборонпрому, на відновлення «Мрії» необхідно понад 3 млрд доларів та орієнтовно 5 років.
АН-225 «Мрія» – це найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, який був створений київським Конструкторським бюро імені Антонова. Літак є найважчим у світі літаком, адже його максимальна злітна маса – 640 т. У 2004 році Ан-225 внесли до Книги рекордів Гіннеса за його 240 рекордів.
Порівняння АН-225 «Мрія» з іншими літаками
Майдан Свободи
у Харкові
1 березня 2022 року Майдан Свободи зазнав бомбардувань російськими ракетами «Калібр». Була пошкоджена будівля Харківської ОДА та прилеглі будівлі. На щастя, жертв немає.
Майдан Свободи — центральний майдан міста Харкова, який займає шосте місце за величиною у Європі та дванадцяте – у світі. Майдан має форму реторти, поверненої горлом до Сумської вулиці. Під майданом дві станції метро — «Університет» Салтівської лінії та «Держпром» Олексіївської лінії.
Цікавий той факт, що Майдан Свободи вже не вперше «страждає» від окупантів. У 1942-43 рр. він був двічі окупований німецькими нацистами. А з 1943 по 1991 рр. називався майданом Дзержинського. І тільки у 1991 році отримав сучасну назву — майдан Свободи.
Донецький драматичний театр у Маріуполі
16 березня окупанти скинули дві надпотужні бомби на Маріупольський драматичний театр. За даними Associated Press, орієнтовно 600 людей загинули від ворожого обстрілу окупантів. Театр був прихистком для тисячі цивільних маріупольців, які рятувалися від безперервних бомбардувань. Після довгих обговорень правозахисні організації дійшли до висновку, що російські військові відповідають за бомбардування Маріупольського театру, які є воєнним злочином.
Драматичний театр у Маріуполі — один з найстаріших театрів Лівобережної України. Театр спорудили у 1956—1960 рр. за проєктом О. Крилова та О. Малишенка. Після Другої світової війни у 1947 р. драматичний театр у Маріуполі було закрито. І тільки у 1959 р. відновили його діяльність і присвоїли статус Донецького державного.
У 2022 році драмтеатр у Маріуполі відновив свою діяльність: деякі актори з трупи переїхали до Ужгорода і почали працювати на сцені Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Їхньою прем'єрою була вистава Людмили Колосович «Крик нації» про життя і долю Василя Стуса, що було досить символічним. Василь Стус упродовж всього життя боровся за українську мову та культуру, її вільний розвиток та представленість у світовій культурі – як і ми виборюємо вільну і незалежну державу зі своєю мовою, історією та культурною ідентичністю.
.